• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Для вас, батьки!

«Як батькам поводитися з дітьми під час війни»

Будь-який прояв негативних емоцій – нормальна реакція в українських реаліях сьогодення, але в Національній службі здоров’я України наголошують: «Паніка, крики, сльози батьків викликають у дитини відчуття, що відбувається катастрофа». Навіть коли довкола відбуваються страшні події, які важко сприймати з «холодною» головою, все одно пам’ятайте:

1. «Спокійні ви – спокійна ваша дитина»Намагайтеся поводитися спокійно принаймні при дитині. Це допоможе їй легше адаптуватися до складних життєвих обставин. Також важливо дотримуватися звичної для дитини рутини.

2. «Не забувайте про обійми»Намагайтеся якомога частіше обіймати дитину. Вона має відчувати, що ви поруч.

3. «Грайте з дитиною» Живий контакт з батьками допоможе дитині відволіктися. Не залишайте її наодинці з гаджетами.

4. «Транслюйте дитині відчуття безпеки» Проговорюйте дитині, що у будь-якомувипадку захистите її від небезпеки.Пояснюйте, що саме ви робите для її та вашої безпеки: для чого залишаєте квартиру та спускаєтесь в укриття. Якщо доводиться евакуюватися, слід пояснити, чому це життєво необхідно.Варто пояснити дитині, що дорослі її захищають, долаючи ворога. Вона має знати, що життя змінилось не назавжди. Частіше кажіть їй, що колись війна обов'язково скінчиться, але не називайте жодних часових термінів.

5. «Кажіть дитині правду» Важливо бути відвертими з дітьми навіть тоді, коли стаєтьсянайгірше. Не обов'язково вдаватися до жахливих подробиць, але вона має знати правду.

«5 правил, які можуть врятувати ваше життя»

  1. Не ігноруйте попереджувальних знаків про мінну небезпеку! Не прибирайте та не переміщуйте їх! Пам’ятайте, що кожен знак стоїть у тому місці, де дійсно є небезпека, пов’язана з мінами та боєприпасами, що не вибухнули.
  2. Не відвідуйте ліси, паркові зони та не сходьте на узбіччя доріг! Міни можуть бути добре замаскованими під рослинність, закопаними у землю або встановленими на стовбурах дерев і поверхнях стін у вертикальному положенні. Спровокувати вибух можна, не лише наступивши на міну, а й зачепивши дріт, до якого вона під’єднана, або ж вплинувши на вибухонебезпечний предмет вібрацією від власних кроків.
  3. Не наближайтеся до покинутої військової техніки та не фотографуйтеся поряд! Всередині й навколо неї можуть бути розкидані боєприпаси, що не вибухнули. Також ворог часто мінує техніку навмисно.
  4. Не відвідуйте пляжі та не купайтеся у неперевірених водоймах! Морські міни можуть бути невидимими для людського ока та знаходитися на дні. Вони спрацьовують від вібрації тіла.
  5. Не підходьте та не чіпайте підозрілі предмети! У разі їх виявлення відійдіть на безпечну відстань у 100 метрів тим же маршрутом, яким підходили. Повідомте про свою знахідку за номером 101, 102 та попередьте про небезпеку оточуючих.

/Files/images/изображение_viber_2023-04-19_13-51-31-578.jpg/Files/images/изображение_viber_2023-04-19_13-51-19-935.jpg

«Збережемо своє здоров’я. Батьки – приклад для дітей»

1. Будьте гарним прикладом ля своїх дітей у ставленні до власного здоров’я.

2. Ведіть здоровий спосіб життя.

3. Займайтеся фізичною культурою, виконуйте вранці вправи ранкової гімнастики. Виробляйте сталу звичку та потребу в цьому.

4. Практикуйте вдома певну систему оздоровлення всіх членів родини, в тому числі й дитини.

5. Організуйте у сім’ї активно-динамічний відпочинок.

6. Організовуйте сімейні прогулянки на природу, щоб змалечку привити дітям бережливе ставлення до навколишнього середовища

7. Пам’ятайте, що здоровий спосіб життя- це правильно організована діяльність, сприятливі умови побуту, активний відпочинок і здоровий мікроклімат у родині.

8. Не паліть і не пийте спиртних напоїв у присутності дітей. Пам’ятайте! Діти схильні імітувати ваші дії.

9. Формуйте у дітей світоглядно-оздоровчу поведінку на основі реалізації принципів: пізнай себе, створи себе і допоможи собі сам.

10. Впроваджуйте різноманітні форми роботи з валеологічного виховання, спрямовані на формування в дітей уявлень про правила безпечної поведінки під час ігор, про можливості людського організму, про користь рухової активності, здоровий спосіб життя.

11. Застосовуйте вдома різні профілактично- корекційні вправи з олівцями, скакалками та іншими підручними предметами.

12. Привчайте дітей щоденно піклуватися про своє здоров’я:

· виконувати різні фізичні вправи;

· правильно харчуватись;

· загартовуватись;

· спілкуватися з друзями;

· дотримуватися особистої гігієни;

· дотримуватися режиму дня;

· знаходити час для розваг на свіжому повітрі.

Безпека дорожнього руху

Шановні батьки!
Швидке збільшення інтенсивності руху висуває серйозне завдання — забезпечення безпеки руху пішоходів. У попередженні дорожньо-транспортного травматизму роль відіграє робота дорослих з роз’яснення дошкільникам дорожнього руху і прищеплення навичок дисциплінованості на дорогах.

Щоб не допустити лиха на дорозі, вам необхідно:
— не подавати дітям негативного прикладу, порушуючи правил дорожнього руху;
— не чіплятися на підніжку транспорту і не стрибати на ходу, своїм прикладом не заохотити дітей;
— вчити переходити вулицю на зелене світло світлофора, користуватись підземним переходом;
— на власному прикладі вчити користуватись нерегульованим пішохідним переходом;
— при перетині вулиці нерегульованим пішохідним переходом радити дітям йти в загальній масі пішоходів, бо дитина сама ще не завжди здатна оцінити дорожню ситуацію;
— не дозволяти дітям з’являтися зненацька перед транспортними засобами;
— вчити дітей правильно обходити транспорт на зупинках (трамвай — спереду, тролейбус, автомобіль та автобус — позаду);
— не дозволяти дітям самостійно користуватися громадським транспортом;
— не допускати ігор дітей на проїжджій частині дороги;
— не дозволяти дітям грати з м’ячем, кататися не велосипеді, ковзанах, роликах, лижах, санчатах на проїжджій частині дороги та поблизу від неї.

Перші кроки розвитку пізнавальної активності

Дитині 2-3 роки. У цьому віці у малюка поступово формуємо цілий набір уявлень. Про людину і конкретно, про себе самого. Малюкові треба знати своє ім'я та прізвище, хто він - хлопчик чи дівчинка. Про свою сім'ю дитині треба знати імена батьків, братів і сестер, бабусь і дідусів, а так само їх сімейний статус - хто ким доводиться йому ( «Коля мій братик») і ким доводяться члени сім'ї один одному ( «Мама і тато один одному чоловік і дружина, а бабуся Надя - татова мама »). Для дитини осягнути сімейний статус близьких не так просто: деколи, малюкові дуже важко зрозуміти, що бабуся Надя - мама тата і навіть ще дружина дідуся Петі. На це потрібен час і терпіння батьків. Іноді протягом усього дошкільного дитинства доводиться розбиратися, хто ким доводиться в сімейному лабіринті.

В уявленні про людину, малюк повинен знати фізичні особливості людини (у людини є голова, обличчя, руки, ноги, тулуб; на обличчі - очі, ніс, рот тощо). У кожної людини є ім'я, вік, кожен чоловік або жінка. Дитині треба пояснювати фізичний і емоційний стан людей, зокрема членів сім'ї: «Бабуся втомилася, вона працювала на дачі», «Сестричка відпочила, вона поспала», «Марійка весела», «Микола сумний». Згодом дитині ці знання допоможуть краще розуміти людей і легше контактувати з ними.

Також у дитини формуються знання про професії людей різної діяльності, явища природи. Спочатку найпростіші знання, які потім удосконалюються протягом усього дитинства.

Для розвитку пізнавальної активності дитини 2-3 років величезне значення має розвиток сприйняття знакової функції мислення і осмислена предметна діяльність. У цей період активні органи сприйняття - зір, слух, нюх, дотик, смакові відчуття, які допомагають пізнавати світ малюкові. У цьому віці дитину треба познайомити з основними кольорами (червоний, жовтий, синій, зелений), формами (куля, куб, квадрат, трикутник), розмірами (довгий - короткий, широкий - вузький, високо - низько), а також розвивати тактильні відчуття (м'який - твердий, гладкий - шорсткий). Розвитку сприйняття прекрасно сприяють рухова активність і предметна діяльність дитини.

Під час руху, занять на спортивних дитячих майданчиках, спортивних рухливих ігор, занять фізкультурою дитина стикається з багатьма предметами і отримує масу вражень про їх колір, форму, розміри, вагу (важкий - легкий), отримує тактильні відчуття. Різні за кольором і розміром м'ячі, гімнастичні палиці, різні за кольором, розміром і формою деталі для рухливих ігор, наприклад, «городки» все це прекрасні навчальні посібники. Граючи з дитиною в прості ігри, батько може закріплювати його уявлення про колір, форму, розміри. Приклади таких ігор можна знайти в літературі і Інтернеті. Так само в процесі рухливих ігор дитина розвиває орієнтацію в просторі.

Ігри на закріплення основних кольорів та форм

«Збери за кольором». По кімнаті розкидаються різнокольорові кубики або м'ячики (червоні, жовті, сині, зелені). Так само в кімнаті розставляються ко-робки або кошики з наклейками з кольорового паперу такого ж кольору. Ди-тина повинна зібрати кубики або м'ячики за кольором в коробки.

«Знайди свій предмет». Батько показує дитині вирізані з кольорового кар-тону картки (червоні, сині, зелені). Так само по кімнаті розташовані предмети (кубики, м'ячики, обручі та ін.) такого ж кольору. Якщо батько показує зеле-ну картку, то дитина повинна підбігти до зеленого предмету тощо.

«Знайди будиночок». По кімнаті розкидаються вирізані з картону фігурки: кола, квадрати, трикутники. У кімнаті стоять коробки з наклейками у вигляді кола, квадрата, трикутника. Дитина повинна зібрати розкидані по кімнаті фі-гурки і покласти кожну в відповідну коробку – «будинок».

Як розвивати у дитини бажання і вміння пізнавати світ?

У дитячому садку та у всіляких розвиваючих школах для малюків проводяться заняття, спрямовані на розвиток пізнавальної активності. Роль сім'ї в пізнанні світу дитиною та її адаптації в житті величезна.

Незважаючи на те, що дитину цікавить все і відразу, не варто обрушувати на неї калейдоскоп різної, не пов'язаної між собою інформації. Потрібно прагнути до систематизації одержуваних дитиною знань. Наприклад, трирічному малюкові ні до чого забивати голову списком вітамінів і корисних речовин, що містяться в помідорах і ананасах, а заодно розповідати, як росте манго, яке дитина не має можливості спостерігати в тому середовищі, в якій живе постійно. Краще нехай малюк в цьому віці знає, що добре знайомі огірки, помідори, картопля, цибуля, морква - це все овочі. Овочі корисно їсти для здоров'я, тому що в них багато вітамінів. І овочі люди вирощують на городах і полях.

Також треба пам'ятати, що пізнання найкраще йде в процесі практичної діяльності дитини, експериментування, здійснення нею відкриттів.

Ще важливий власний приклад батьків, їх проведення часу і, звичайно, те, яку увагу вони приділяють дитині.

Час спільної гри з дитиною, в процесі якої малюк отримує інформацію в доступній для нього формі і тут же реалізує цю інформацію в захоплюючій грі.

Пізнання для дитини має бути захоплюючим заняттям, грою, в якій батько- доброзичливий провідник до знань та отримання досвіду. І ні в якому разі пізнання не повинно стати нудним обов'язком. Ще гірше, якщо дитина боїться помилитися. Так можна надовго відбити охоту до пізнання. Тільки в разі захоплюючих занять у дитини пробуджується жага до отримання знань і досвіду, розвивається ініціатива і самостійність.

Краще давати дитині прості знання про те, що можна спостерігати поряд. Якщо вивчаємо дерева, то говоримо про сосну, берези, дуби, клени - про ті дерева, які можна спостерігати в парку або під час заміських поїздок. Не варто намагатися запхати в голову малюка занадто багато інформації. Краще трохи, але те, що легко спостерігати і всі ці знання систематизувати. Причому розвиваючі заняття з дитиною вимагають не так багато часу, як це може здатися на перший погляд. Їх можна проводити між справою. Наприклад, по дорозі до бабусі, з садочка або в поліклініку, проходячи через зелений дворик, можна звернути увагу дитини, як навесні на деревах розпускаються бруньки і з'являються листочки, а влітку, як цвіте липа. Спостереження можна супроводити короткою розповіддю про те, що з квіток липи виходить ароматний, смачний і лікувальний чай. В результаті день йде своєю чергою, а дитина побіжно отримає знання і це зробить цікавою прогулянку.

Особливості пізнавальної активності дітей - дошкільників

• Пізнавальна активність проявляється з народження і інтенсивно розвивається протягом усього дошкільного дитинства і продовжує розвиватися далі практично протягом усього життя. Однак дошкільне дитинство - дуже важливий період. Саме в цей час закладається фундамент всього подальшого пізнання світу.

• Дитина цікавиться всім, що його оточує, а не тільки якоїсь однієї сферою знань або якимось одним видом діяльності.

• Дошкільник виявляє пізнавальний інтерес і всеосяжну допитливість «Що це?», «Чому?», «Як?», «Хочу все знати!». Дитину цікавить не тільки один якийсь предмет або явище. Її цікавлять пристрій, призначення предмета, яким чином і з якою метою його можна використовувати або причини нового для неї явища.

• Дитина процес пізнання, експериментування, навчання супроводжує емоціями, що вказують на її інтерес до діяльності.

• Пізнавальний інтерес - важлива складова пізнавальної активності. Чим більше дитина накопичує знань і досвіду, тим сильніше інтерес.

• Також інтерес дитини залежить від того, яким способом дорослий передає дитині знання. Інформація, подана захоплююче і емоційно, в доступній формі відповідно до віку, захоплює малюка. Неправильно піднесені знання навпаки знижують інтерес.

• До кінця дошкільного віку (до 6-7 років) з'являються ознаки самостійності і самоконтролю пізнавальної діяльності.

Розвиток пізнавальної активності дитини

Чарівний малюк своєю маленькою ручкою тягнеться до симпатичних ба-ночок і швидко наводить безлад на маминому туалетному столику. А що мо-же бути цікавіше, ніж пересипати «викрадену» у мами крупу? Ледве навчив-шись ходити, малюк прагне дізнатися, що ховається за дверцями шаф. Дума-єте, малюк хуліганить? Ні! Маленький чоловічок пізнає світ. Він досліджує, вивчає, експериментує. Що ж створює в дитині нестримну тягу до пізнання? У фахівців є термін - пізнавальна активність дитини. Що ж таке пізнавальна активність? Це готовність і прагнення дитини до засвоєння знань, придбання досвіду і різних умінь. Це прагнення проявляти в міру своїх дитячих можли-востей ініціативу, самостійність, волю, готовність виконувати якісь дії для до-сягнення результату.

Значення пізнавальної активності для подальшого життя важко переоці-нити. Розвиток пізнавальних процесів в дошкільному дитинстві закладає ос-нову для подальшого шкільного навчання. Від пізнавальної активності дити-ни багато в чому залежить вироблення практичних навичок і придбання знань в самих різних сферах життя. Від неї ж в значній мірі залежить, наскі-льки успішно дитина навчиться спілкуватися і уживатися в колективі, виро-бить вміння взаємодіяти з іншими людьми. Придбані дитиною знання і прак-тичний досвід дозволяють йому усвідомити власні можливості, а це, в свою чергу, пробуджує нову спрагу до знань і ініціативу, розвиває творчість.

Тому батьки, стимулюючи розвиток пізнавальної активності дитини, вно-сять істотний внесок в пізнання юним чоловічком світу, розвиток його здіб-ностей і благоприємну адаптацію в житті.

Щоб перезимувати здорово: п’ять порад

Найважливіше завдання взимку, особливо в часи пандемії,— захиститися від вірусів. Розглянемо, як розв’язати типові зимові проблеми— переохолодження, брак фізичної активності, нераціональне харчування, сухе повітря в приміщеннях й пересушування шкіри. Щоб посилити опірність організму застудам та вірусам, дійте комплексно.

Носіть кілька шарів одягу

Що щільніше ви закутаєтеся в теплий одяг, то дужче тіло позбавлятиметься зайвого тепла й вологи. Тож щоб було зручно й тепло, носіть одяг шарами:

· базовий— футболка з довгими рукавами та лосини з високоякісної синтетики;

· середній— флісова кофта або светр із натуральної вовни;

· верхній— мембранна куртка або пуховик.

Кілька шарів одягу зігріють ліпше, ніж одна найтепліша куртка чи шуба. Чому? Бо між ними утворюється прошарок повітря, що бере участь у терморегуляції і не дає змерзнути.

Висипляйтеся та рухайтеся

Узимку світловий день скорочується, а темний період доби триває до 16 год. Тому мозок виробляє багато мелатоніну, який регулює сон, і мало серотоніну, який додає нам бадьорості, активності й гарного настрою. Допоможіть організму набратися сил та енергії для ефективної щоденної діяльності.

Короткий світловий день спричиняє дефіцит вітаміну D. Тому продовжуйте вживати профілактичну дозу цього вітаміну взимку. Щоб визначити, яка потрібна саме вам, проконсультуйтеся зісвоїм сімейним лікарем.

Спіть вісім годинна добу. При цьому дотримуйтеся правила— на годину більше, ніж у теплу пору року.

Додайте фізичної активності. Коженранок починайте із зарядки. Щоб прокинутися й активізувати роботу організму, достатньо 10—15хв. активних вправ. Ще одна корисна звичка— робіть точковий масаж стоп руками чи ходіть по масажних килимках.

Виходьте на прогулянки.Узимку в повітрі в півтора раза більше кисню, ніж улітку. Особливо корисні прогулянки після снігопаду, адже сніг очищає повітря від пилу, кіптяви, вихлопних газів.

Перегляньте раціон

Орієнтовне зимове меню

Сніданок: тепла каша зягодами, кава з молоком

Обід: борщ або курячий бульйон, птиця на пару

Вечеря: запечена риба, овочевий салат

Перекус: суміш горіхів ісухофруктів

Зволожуйте повітря

В опалювальний сезон повітря в приміщеннях занадто сухе, наповнене пилом і патогенними мікроорганізмами. Такий мікроклімат висушує слизові оболонки, волосся і шкіру, спричиняє алергійні реакції, головний біль та млявість. Ви гірше спите, а отже— працюєте. Тож контролюйте вологість повітря в приміщенні. Оптимальний її рівень — 40—60%.

Провітрюйте приміщення. 10—15хв— і вологість повітря досягне оптимального показника. Мороз за вікном— це не привід відмовлятися від провітрювання. Якщо турбуєтеся, що змерзнете, перейдіть в іншу кімнату.

Піклуйтеся про шкіру

Літня спека минула, але ваша шкіра все одно потребує догляду. Узимку на неї діють морозний вітер, сухе повітря приміщень, надлишок випічки й солодощів у святкові дні. Зрештою захисний гідроліпідний шар стоншується і шкіра стає чутливою до зовнішніх чинників.

Відновлюйтегідроліпідний шарза допомогою кремів. При цьому враховуйте тип шкіри:

· нормальна— живильний з рослинними оліями й антиоксидантами;

· суха— щільний зволожувальний або живильний з рослинними оліями й поліненасиченими жирними кислотами;

· жирна— легкий зволожувальний з вітамінами та мінімальним вмістом рослинних олій;

· комбінована— живильний для щік, зволожувальний для лоба й носа.

Щоб шкіра дихала, крем наносьте тонким шаром. Густий шар спричинить розширення судин, набряки та почервоніння.

Збираєтеся на свіже повітря— наносьте крем за годину до виходу. Якщо зробите це за 5хв, то вода, яку містить крем, кристалізується на холоді та травмуватиме шкіру.

Піклуйтеся про шкіру губ. Вона тонка й не має гідроліпідного шару, а тому швидко лущиться. Перед виходом на вулицюзмащуйте губи живильним бальзамом.

Навіть рукавички не вбережуть ваші руки від впливу морозного повітря. Для шкіри рук використовуйте креми з вологоутримувальними речовинами, наприклад гіалуроновою кислотою, колагеном, кріопротекторами, живильними компонентами.

З настанням холодів замало лише тепліше вдягнутися та взутися. Скорегуйте режим дня, перегляньте раціон і більше рухайтеся. Попіклуйтеся про себе, щоб бути здоровою взимку та насолодитися цією особливою порою.

/Files/images/unnamed.png

Пам’ятка для батьків на час каратнину

1. Температурний скринінг дітей проводять при вході (початковий) у заклад освіти та кожні 4 години (поточний) з занесенням показників у відповідний журнал довільної форми.

2. Діти, в яких виявлено температуру тіла понад 37,2 °С або ознаки респіраторних захворювань ізолюються з відповідним інформуванням медичного працівника та батьків.

3. Ранкове приймання дитини до закладу дошкільної освіти та передачу після закінчення дня проводить вихователь групи або медпрацівник перед входом до закладу.

4. Батьки або особи, які їх замінюють, повинні одягати респіратор або захисну маску, так, щоб були покриті ніс та рот.

5. Всі протиепідемічні заходи, спрямовані на захист дітей (термометрія, навчання обробці рук антисептиком, миття рук, навчання правилам етикету кашлю тощо) проводяться в ігровій формі та за особистим прикладом працівників закладу.

6. На період карантину забороняється:

- використання багаторазових (тканинних) рушників;

- використання м'яких (м'яконабивних) іграшок;

- використання килимів з довгим ворсом;

- перебування у вуличному взутті (без змінного) всередині приміщень;

- проведення масових заходів (вистав, свят, концертів) за участі дітей з більш, ніж однієї групи та за присутності глядачів (відвідувачів);

- проведення батьківських зборів (окрім тих, що проводяться дистанційно).

7. Рекомендуємо використовувати інформаційні матеріали, які розміщені на сайтах mon-covid19.info, МОН, ЮНІСЕФ Україна, зокрема:

- як говорити про коронавірус із маленькими дітьми:

брошура: uni.cf/2TE3JWT

відео: bit.ly/36dHGv9

- серія коротких мультфільмів про правила особистої гігієни від ЮНІСЕФТ Україна, в т.ч. миття рук, умивання, миття посуду тощо bit.ly/36gJjbi

- поради для батьків та вихователів «Як зменшити стрес та тривожність у дітей дошкільного віку» uni.cf/2ynpXF4

Про коронавірус

Як захиститися від коронавірусу

Заходи щодо запобігання та профілактики захворюваності на коронавірус

План заходів щодо запобігання, розповсюдження та профілактики захворюваності на коронавірус по Новобаварському району

План заходів щодо запобігання, розповсюдження та профілактики захворюванності на коронавірус в закладах освіти Новобаварського району

7 порад від нової коронавірусної інфекції, памятка

Постанова КМУ від 20 травня 2020 р. №392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"wym-1591177803868

Постанова головного державного санітарного лікаря від 21.05.2020 №25 "Про затвердження Тимчасових рекомендацій щодо організації протиепідемічних заходів у закладах дошкільної освіти на період карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)"

Лист МОНУ від 22.05.2020 року №1/9-269 "Щодо відновлення діяльності закладів дошкільної освіти"wym-1591177875341

Ступені адаптації дитини до умов дошкільного закладу

Ступінь Тривалість, тижнів Характеристика
Легкий 3–4 Поведінка удитини нормалізується протягом місяця. Новачок починає спокійно чирадісно ставитися додитячого колективу, проявляє зацікавленість донавколишнього середовища. Настрій дитини бадьорий, хоча іне без незначного ранкового плачу. Апетит дещо погіршується іна кінець першого тижня досягає звичайного рівня, сон поновлюється протягом 10–15днів. Взаємини зблизькими людьми залегкої адаптації вдитини непорушуються, вона легко прощається, швидко відволікається, її цікавлять й інші дорослі. Дитина доволі активна, але незбуджена. Ставлення додітей може бути якбайдужим, так ізацікавленим. Інтерес дооточення поновлюється протягом двох – трьох тижнів заучасті дорослих. Розвиток мовлення загальмовується, але дитина відгукується івиконує певні прохання чивказівки дорослих. Докінця першого місяця внеї поновлюється активне мовлення. Зниження захисних сил організму значно невиражено, ідо кінця третього тижня вони відновлюються. Хворіє дитина небільше разу намісяць, недовше десяти днів ібез ускладнень. Ознак невротичних реакцій удитини немає. Дитина здорова, поведінка швидко нормалізується, фізіологічна адаптація відбувається природно
Середній 4–8 Дитина худне, хворіє, але не важко, без ускладнень. Порушення вповедінці йзагальному стані дитини євиразнішими ітривалішими. Сон нормалізується лише за20–40днів. Апетит поновлюється втакі самі строки. Настрій дитини нестійкий протягом місяця, значно знижується активність, зокрема новачок стає плаксивим, малорухливим, ненамагається досліджувати нове оточення, невикористовує набутих раніше побутових навичок. Угрі дитина також незастосовує набутих навичок, гра ситуативна. Мовленнєва активність знижена. Усі ці зміни тривають протягом п’яти – шеститижнів. Ставлення дитини доблизьких емоційно-збуджене— плач, крик під час прощання, до інших дорослих— вибіркове, адо дітей, якправило, байдуже, проте може бути йзацікавленим. Захворюваність дитини— додвох разів намісяць (в адаптаційний період), небільше 12днів ібез ускладнень. Вага тіла дитини незмінюється або дещо знижується. З’являються ознаки невротичних реакцій: вибірковість уставленні додорослих іоднолітків, спілкування лише запевних умов. Яскраво виражені зміни всамопочутті дитини— порушення травлення, блідість, пітливість, «тіні» під очима, «палаючі» щоки тощо, особливо перед початком захворювання, зокрема гострої респіраторної інфекції
Тяжкий >8 Дитина часто і важко хворіє, одне захворювання майже без перерви змінює інше. Захисні сили організму ослаблені, іце несприятливо позначається нафізичному іпсихічному розвитку дитини. Неадекватна поведінка дитини настільки виражена, щомежує зневротичним станом. Дитина погано засинає, її сон короткий зі скрикуваннями, плачем уві сні тапробудженням усльозах. Апетит погіршується сильно інадовго, атакож можуть виникнути стійка відмова від їжі або невротичне блювання заспроби дитину нагодувати. Також можуть виникнути функціональні порушення табезконтрольні випорожнення. Дитина неспить, вона пригнічена, нецікавиться оточенням, ставиться додітей відчужено, однолітків уникає або проявляє агресію. Ставлення доблизьких емоційно-збуджене, позбавлене практичної взаємодії. Дитина нереагує назапрошення взяти участь убудь-якій справі. Говорити нехоче, або простежується затримка мовленнєвого розвитку назначний період. Дитина, яка бурхливо виражає свій протест проти нових умов криком, голосним плачем, вередуванням, чіпляється замаму, падає всльозах напідлогу, викликає менше хвилювань у практичних психологів ілікарів, аніж дитина, яка ціпеніє, стає байдужою дотого, щоз нею відбувається. Така апатія єтиповим проявом дитячої депресії, через яку погіршується загальний стан дитини. Поліпшення стану дитини відбувається вкрай повільно, протягом декількох місяців. До невротичних реакцій дитини відносять блювання, пристрасть доособистих речей, наявність страхів, некеровану поведінку, прагнення сховатися від дорослих, істеричні реакції, тремор підборіддя іпальчиків тощо

Граймо разом

1. Обирайте іграшки та ігри, що відповідають санітарно-гігієнічним нормам і безпечні для життя та здоров’я вашої дитини.

2. Купуйте ті ігри та іграшки, які є педагогічно цінними для вашої дитини зогляду на її вік.

3. Оберігайте дітей від ігор та іграшок, пов’язаних із проявами агресії, жорстокості, цинічного ставлення до загальнолюдських цінностей.

4. Спонукайте дитину до самостійності у виборі ігор та іграшок, поважайте її вибір.

5. Створіть для дитини власний ігровий осередок, у якому знайшлося б місце для різних видів ігор та іграшок; привчайте підтримувати в ньому порядок.

6. Виділяйте більше часу на спільні з дитиною ігри, не бійтеся на деякий час повернутися у дитинство.

7. Розширюйте уявлення дитини про навколишній світ та заохочуйте до відображення побаченого в іграх:

- спостерігайте за явищами та предметами, що вас оточують;

- відвідуйте музеї, театри, інші громадські місця;

- ознайомлюйте дітей з різними професіями та ін.

8. Виготовляйте власноруч разом з дітьми іграшки, пропонуйте їх для ігор.

9. Цікавтеся досвідом інших батьків щодо виготовлення іграшок власноруч, використовуйте цей досвід у сімейному вихованні.

10. Розповідайте про свої улюблені в дитинстві ігри й іграшки.

11. Якщо є така змога, ознайомте з іграшками, що існували багато років тому, відвідайте місцеві краєзнавчі музеї, виставки народного мистецтва.

12. Читайте та обговорюйте сюжети казок, характери персонажів, навчайте дітей творчо відображати реальні життєві та казкові ситуації в інсценівках та театралізаціях.

13. Влаштовуйте вдома театральні вистави за змістом прочитаного, побаченого або вигаданого сюжету.

14. Навчайте дитину гратися з іншими дітьми, встановлювати дружні стосунки, дотримуватися правил, поважати партнерів по грі тощо.

15. Відвідуйте всією родиною дитячі ігрові центри, частіше грайте разом у спортивні ігри на свіжому повітрі, організовуйте ігри з дітьми та дорослими під час родинних, дитячих свят.

Консультації для батьків дітей 5-ти річного віку,

що не відвідують ДНЗ

"Підготовка руки дитини до письма"

Підготовка руки дитини до письма починається задовго до проходу до школи. Це відбувається і тоді, коли маленьке дитинча захватує іграшку, під час різних ігор з пальчиками малюка, масажу кінчиків пальців, ліпки з пластиліну, глини, тіста та багатьох інших вправ, які допоможуть майбутньому учню красиво писати, не відчуваючи втоми та негативних емоцій.
Важливо зразу навчити дитину правильно тримати предмет, яким вона пише або малює. А це, як доводить практика, залишається без належної уваги дорослих. Дитина закріплює неправильну навичку користування письмовим приладдям під час малювання, письма друкованими буквами, штриховки. Іноді батьки говорять: «От піде до школи - вчителька навчить», забуваючи про те, що дитина вдома найчастіше буває з вам сам на сам, а в класі під час уроку в одної вчительки 20-30 дітей. Чи можна зразу охопити зором таку кількість дитячих рук. Навіть, якщо це вдається, одним зауваженням учню обійтися не можна. Адже перевчити набагато складніше, ніж навчити зразу.
Іноді батьки говорять: «Нехай пише, як йому чи їй зручно». Але правила користування ручкою (олівцем) розроблялися недаремно: в них є обов'язковою правильна посадка дитини, збереження зору, розвиток певних м'язів руки, здатних витримати максимальне навантаження сьогодні та в майбутньому.
А як же правильно?
Ручка, якою дитина пише, лежить на верхній фаланзі середнього пальця, фіксується великим і вказівним, великий палець розташований декілька вище вказівного; опора на мізинець; середній і безіменний розташований майже перпендикулярно краю столу. Відстань від нижнього кінчика ручки до вказівного пальця 1,5 - 2 см. Кінець ручки орієнтований на плече. Кисть знаходиться в русі, лікоть від столу не відривається. Далі слід простежити за тим, як дитина пише, чи правильно виконує цю дію.
Можна використовувати такий методичний прийом. Поміняйтеся з дитиною ролями. Нехай вона керує вашими діями, підказуючи, якщо ви щось робите не так. Цей прийом концентрує увагу на елементах виконуваної роботи і ефективніше організовує навчання. Потім дитина діє самостійно. Підказка має бути мінімальною і поступово зводитися нанівець.
Контроль навику письма у дитини бажано провести до того, як їй виповниться чотири роки, щоб мати запас часу для виправлення неправильного навику перед вступом до школи. Займатися шестирічне дитя може не більше двадцяти хвилин.
Якщо до школи ваша дитина довго застібає ґудзики, не вміє зав'язувати шнурки, часто упускає що-небудь з рук, вам слід звернути увагу на сформованість навику письма.
Як розвинути дрібну мускулатуру руки дитини
Розминати пальцями тісто, глину, пластилін, м'яти поролонові кульки, губку.
Катати по черзі кожним пальцем дрібні намистини, камінчики, кульки.
Ляскати в долоні тихо, голосно, в різному темпі.
Нанизувати намистини, ґудзички на нитки.
Зав'язувати вузли на товстій і тонкій вірьовках і шнурках.
Заводити будильник, іграшки ключиком.
Штрихувати, малювати, розфарбовувати олівцем, крейдою, фарбами, ручкою і так далі.
Різати ножицями.
Конструювати з паперу (орігамі), шити, вишивати, в'язати.
Робити пальчикову гімнастику.
Малювати узори по клітинках в зошиті.
Займатися на домашньому стадіоні і снарядах, де потрібний захват пальцями (кільця, щаблина та інші).
Успіхів вам, шановні дорослі, у відповідальній справі - підготовці дитини до школи.

Консультація для батьків на тему:

"Вплив народної пісні на формування національної патріотичної свідомості дошкільника"

«Народна пісня — це жива, яскрава, сповнена барв істини народна історія, яка розкриває життя народу. Покажіть мені народ, у якого було б більше пісень… Україна дзвенить піснями».

М. Гоголь

Пісня така ж давня, як і мова. Вона іде поруч з людиною все життя. З піснею працюють, відпочивають, справляють весілля… З нею ми нерозривно пов’язані від народження і до самої смерті. Кажуть, що пісні складає сам народ, та створюють їх його талановиті сини та доньки.

Пісня! В ній найповніше виявилась душа народу. Народна пісня! Кого тільки ти не чарувала своєю неповторною красою. Минають віки, змінюються покоління, а народна пісня залишається, через усі поневіряння проносить вона свої чари, свою нев’янучу молодість. У давні часи співалися трудові пісні, що виконувались у процесі праці, зокрема під час польових робіт; родинні, звичаєві, весняні, жниварські пісні. Багато пісень присвятив народ різним святам: колядки та щедрівки, веснянки та петрівки. У них люди оспівують прихід весни, радість оновлення життя чи щасливий кінець жнив і збору урожаю, висловлюють думки про краще життя, про веселу працю, сподівання на допомогу сил природи. З піснею завжди народ жив, працював, любив, творив, з нею йшов і в інше життя, бо народна пісня — це вираження духовних цінностей людей.

Народ не забув і своїх найменших слухачів — діток. Усім нам у ранньому дитинстві мами, бабусі співали лагідні, спокійні і дуже цікаві колискові пісні. Коли маля чує голос найріднішої у світі людини — мами, воно заспокоюється, солодко позіхає і засинає:

Ой, спи, дитя, до обіда,

Покіль мати з міста прийде

Да принесе три квіточки:

Ой первую зросливою,

А другую сонливую,

А третю щасливую…

З ніжними, ласкавими словами передається дитині материнська любов, теплота материнського серця, духовна чистота і святість.

У всі часи пісня на Україні була і є частиною людського життя, невичерпним джерелом наснаги. Ліричні пісні про рідний край, про калину при дорозі навчають малих українців любити свою Батьківщину, побутові пісні прилучають до традицій та звичаїв, до національної культури, а пісні про славних пращурів козаків дають змогу долучитися до історичної спадщини рідного народу, формують патріотичні почуття. Ось як бадьоро і дзвінко звучить стрілецька пісня:

Гей, там ідуть наші січовії стрільці до бою:

Попереду ідуть старші отамани,

Хто має охоту, хай іде з нами!

або:

Як повіє буйнесенький вітер з широких степів,

То прославить по всій Україні січових стрільців!

А ми тую стрілецьку славу збережемо,

А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

Цікавість дитини до історичної пісні, до минулого батьків, бабусь і дідусів, до народних традицій є могутнім чинником розвитку повноцінної соціальної особистості з високими життєвими позиціями, духовними потребами, чинником формування національної свідомості малого українця.

Тож нехай завжди з нами буде народна пісня, нехай збереже вона тепло наших сердець, наше життя. Коли людина співає, вона не може робити злочин чи щось бридке. Так нехай же лунає зажди пісня, щира українська пісня, нехай вона робить усіх душевнішими, багатшими, красивішими у своїх почуттях, підносить нашу національну і людську гідність. Українська пісня — це втілення духовної величі нашого народу, який зберіг своє Слово і йде з ним у майбутнє. Саме народна пісня відроджує в душах наших земляків, наших дітей любов до рідного слова, до батькової хати, до рідної землі.

"Школа молодих батьків"

В ДНЗ працює «Школа молодих батьків» (керівник Холод Л.Є.), її засідання проводяться щоквартально у вигляді круглих столів, диспутів, презентацій, учасники мають мажливість обмінятися досвідом сімейного виховання, організовується сумісна діяльность педагогів, дітей, батьків – це конкурси та розваги, родинні свята, концерти, вистави для дітей. В цих засіданнях беруть участь різні фахівці, які надають корисні поради, відповідають на запитання – це логопед, лікар, адміністрація дошкільного закладу, вихователі, вчителі початкової ланки школи, психолог.

В 2016 році в травні пройшло чергове засідання «Мудрість батьківської любові», на якому було розглянуте питання захисту прав та гідності дитини в сім’ї, секрети батьківської педагогіки. Проведене анкетування батьків «Правове виховання дитини дошкільного віку», «Школа спілкування батьків і дитини». Переглянуте музично-театралізована вистава «Ми – діти світу» (Гурток «Веселка»). Проведена гра-вікторина «Права людини – дітям», інтерактивна вправа «Казкові герої та їх права». Надана пам’ятка для батьків: «Права дитини».

/Files/images/Дети 002.jpg /Files/images/Дети 018.jpg /Files/images/Дети 042.jpg /Files/images/Дети 089.jpg

Кiлькiсть переглядiв: 777