• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Медична скарбничка

Безпека у весняний період

Весною дитина особливо схильна до небезпеки захворювання, оскільки імунная система ослаблена після зимового періоду. Небезпеку підстерігає ваше чадо в найрізноманітнішому вигляді-починаючи від звичайної простуди, до кишкових інфекцій. Тому будьте особливо обережні і передбачливі! А ми дамо декілька рад, як уберегти дітей від подібних погроз і небезпек

Інструкція по техніці безпеки для дітей у весняний період.
Список правил, виконуючи які ви убережете себе і дітей від неприємних несподіванок:
1. Не відвідуйте з дитям заходи, які проходят в закритих приміщеннях. Краще вирушайте на свіже повітря на довгу прогулянку - це піде на користь як маляті, так і всій сім'ї!

2. Не перекутуйте своє чадо, тому що випадковий вітерець не так страшний одягненому по сезону дитяті, як спітнілому під купою светрів.

3. Не обмежуйте руху дититини: його одяг має бути настільки зручним, щоб він без зусиль міг за бажання нахилитися до весняного струмочка, сісти до проліска, що розпустився, або побродити по снігу, що таїть.

4. Обов'язково провітрюйте приміщення. Це не лише поліпшить якість повітря в будинку, але і послужить хорошою профілактикою інфекційних .

5.Стежите за режимом дня - якщо дитина не буде перевтомлюватися, захисні сили організму легко впораються з випадковими інфекціями.

6. Не забувайте про додаткові вітаміни, які не завжди можна отримати разом з живленням! Підгодовуйте дитяти апельсинами - основними постачальниками вітаміну С. Цей сонячний вітамін підтримує імунітет, протистоїть інфекційним захворюванням і виводить з організму шкідливі речовини і токсини. Можна також пройті курс дитячих вітамінних комплексів.

7. Весна - час соків! Природа дарить нам можливості випити зі своїх джерел здоров'я - березовий і кленовий соки вважаються "живою водою", вони містять глюкозу, фруктозу, характерні для грунту мікроелементи. Вітамінів в соку дерев небагато, зате молекули соків структуровані - в цілому такі соки можна назвати біологічно активною водою. Сік дерев бажано пити свіжим, довго не зберігати - тоді він найбільш коштовний! Оскільки соки солодкуваті діткам вони теж сподобаються. Пийте на здоров'я!

8. Не зайвими будуть і продукти з лакто- і біфідобактеріямі, які відповідають за здорову флору кишечника. Корисні бактерії, які там водяться, також допомагають підтримати імунітет і впоратися з хворобами.

9. Після прогулянки обов'язково мийте руки з милом!Це убереже організм від багатьох шкідливих бактерій, які мешкають в землі, на поручнях вг ромадському транспорті, на дверних ручках і інших місцях.

ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ НА ЛЬОДУ

Перш ніж ступити на лід, дізнайтесь про товщину льодового покриву на водоймі. У різних місцях річок та озер товщина льодового покриву може бути різною. У гирлах річок та приток міцність льоду послаблена течією.
Міцність льоду можна частково визначити візуально. На водоймах безпечним уважається лід (при температурі повітря нижче 0 град.):

- для одного пішохода - синюватого або зеленуватого відтінку,
товщиною не менше 5-7 см (лід блакитного кольору – найміцніший, білого - міцність у два рази менше, сірий - свідчить про присутність води в товщі льоду);

- для групи людей (масові переправи пішки ) - товщиною не менше 15 см (дистанція в колоні по 4 чоловіка 5 м);

- при масовому катанні на ковзанах - 25 см.

При переході замерзлої водойми необхідно користуватись обладнаними льодовими переправами або прокладеними стежками, а за їх відсутності, перш ніж рухатись по льоду, необхідно намітити маршрут та переконатись у міцності льоду за допомогою пешні. Якщо лід недостатньо міцний, то потрібно припинити рух і повертатись своїми слідами, роблячи перші кроки, не відриваючи ноги від поверхні льоду. Категорично забороняється перевіряти міцність льоду ударами ніг.

Під час руху по льоду варто звертати увагу на його поверхню, обходити небезпечні місця та ділянки, покриті товстим шаром снігу. Особливу обережність слід проявляти в місцях зі швидкою течією, джерелами, струмками та теплими стічними водами промислових підприємств, які впадають у водойму, кущами і травою, що виступають на поверхню.
При переході по льоду необхідно йти один за одним на відстані 5 6 метрів та бути готовим надати необхідну допомогу людині, яка йде попереду. Транспортування малогабаритних, але важких вантажів проводиться на санях або інших засобах з найбільшою площею опори на поверхню льоду.
Користуватись майданчиками для катання на ковзанах, що обладнуються на водоймах, дозволяється лише після ретельної перевірки міцності льоду. Товщина льоду повинна бути не менше 12 см, а при масовому катанні не менше 25 см.

При переході водойми на лижах рекомендується користуватись прокладеною лижнею, а за її відсутності - ділянкою, вкритою сухим снігом. Перш ніж рухатись, необхідно відстебнути кріплення лиж та зняти петлі лижних палиць з рук. Якщо є рюкзак або ранець, необхідно їх узяти на одне плече. Відстань між лижниками повинна бути не менше 5-6 метрів. Під час руху лижник, який іде першим, ударами палиць перевіряє міцність льоду та контролює його стан.

Під час підлідного лову риби не рекомендується на невеликому майданчику пробивати багато ополонок, стрибати і бігати по льоду, скупчуватись у великі групи. Рибалки повинні пробивати ополонки одну від одної на відстані 5-6 метрів.

Кожний рибалка повинен мати з собою рятувальний жилет та лінь довжиною 15 20 м з петлею на одному кінці і вантажем вагою 400-500 г на іншому кінці. Категорично забороняється вживати до та під час відпочинку на водних об’єктах алкогольні напої чи інші наркотичні або психотропні речовини.

Рятування потерпілих на льоду

Надання допомоги людині, яка провалилася під лід, – надзвичайно небезпечне заняття, потребує зібраності та виваженості в діях. Щоб допомогти людині, що терпить лихо, і не потерпіти самому, дотримуйтесь наступних правил:

- Без потреби не виходьте на лід. Подумайте, чи зможете під час надання допомоги впоратись самотужки, чи краще покликати на допомогу ще кого-небудь. Якщо поряд нікого немає, то дійте продумано і обережно, щоб замість допомоги не погіршити становище.

- Протягніть потерпілому довгу жердину, дошку, палицю від лиж, лижу, хокейну клюшку або киньте вірьовку, зв'язані паски тощо. Якщо вам усе-таки необхідно вийти на лід, то ляжте на лід і повзіть по поверхні, штовхаючи рятувальний засіб перед собою або кидаючи поперед себе вірьовку чи пасок. Добре, якщо ви одягнете рятувальний жилет.

- Будьте якомога далі від ополонки (краю крижини), протягніть потерпілому палицю, жердину чи киньте вірьовку. Якщо вірьовка чи трос закріплені на березі і не вистачає довжини, то, міцно тримаючись за кінець вірьовки однією рукою, протягніть потерпілому другу руку.

- Витягаючи потерпілого, попросіть його працювати ногами – так буде легше витягнути його з ополонки. Коли ви його витягли, не дозволяйте йому підійматись на ноги, нехай він повзе вслід за вами до берега.

- Після того, як витягнете потерпілого на берег у безпечне місце, викличте "швидку медичну допомогу", надайте йому першу допомогу, необхідну при охолодженні організму.

Перша допомога при гіпотермії (переохолодженні)

Ознаки гіпотермії:

- тремтіння і озноб, які можуть бути відсутніми на пізніших стадіях;

- оніміння;

- втрата координації рухів;

- зніяковіння, незвична манера поведінки;

- температура тіла нижче 35 град. С.

Якщо в потерпілого одночасно спостерігаються ознаки відмороження і гіпотермії, в першу чергу надавайте допомогу як при гіпотермії. Цей стан може призвести до смерті, якщо людину терміново не зігріти. Але навіть у цьому випадку не варто залишати без уваги відмороження, яке при тяжкому ступені може призвести до ампутації пошкодженої частини тіла.

Гіпотермія належить до невідкладних медичних станів. Дотримуйтесь принципів надання першої допомоги і виконайте додатково спеціальні заходи при гіпотермії:

- викличте "швидку медичну допомогу";

- поступово відігрійте постраждалого, загорнувши його в ковдри або сухий теплий одяг;

- не намагайтесь зігріти тіло потерпілого дуже швидко, не занурюйте його в теплу воду, швидке обігрівання може викликати серцеві проблеми;

- будьте надзвичайно уважними при поводженні з потерпілим;

- по можливості прикладіть до тіла теплий предмет (гарячу грілку, пляшки з теплою водою);

- дайте тепле пиття, якщо потерпілий при свідомості.

Найкраще, якщо відігрівання буде відбуватись з середини тіла (тепле пиття) одночасно з відігріванням з зовні.

Серцево-легенева реанімація

Утоплення – одна з форм механічної асфіксії, що розвивається в результаті попадання рідини в дихальні шляхи або внаслідок ларингоспазму і припинення дихання чи з зупинкою серця в результаті психічної (страх) і рефлекторної (удар об воду, холодовий шок) дії.

Невідкладна допомога повинна бути спрямована на якнайшвидше відновлення дихання і кровообігу. Витягши потерпілого з води, необхідно:

- швидко очистити верхні дихальні шляхи від піску, мулу та водоростей, для чого, ставши на праве коліно, покласти потерпілого вниз обличчям його черевом на своє ліве стегно, лівим передпліччям натиснути на спину, щоб вивільнити від води та предметів дихальні шляхи, одночасно пальцями правої руки вичищати порожнину рота від мулу, піску та водоростей;

- одночасно з очищенням ротової порожнини подразнювати корінь язика та глотку пальцями, щоб викликати блювання, яке прискорить відновлення життєвих функцій;

- покласти потерпілого на спину, щоб голова була відкинута назад для розправлення дихальних шляхів, для цього можна використати валик з одежі, дитячий рятувальний круг тощо;

- визначити наявність дихання протягом 5 секунд;

- якщо воно відсутнє, почати робити штучну вентиляцію легень потерпілого способом "з рота в рот";

- визначити наявність пульсу на сонній артерії протягом 10 секунд;

- за його відсутності водночас із штучним диханням виконувати непрямий масаж серця (на одне вдування робиться від п'яти до п'ятнадцяти масажних поштовхів на грудну клітину /на грудину між ребрами в районі серця/), і цей цикл повторювати до появи ознак дихання і серцебиття;

- разом із штучним диханням здійснювати нагрівання тіла розтиранням.

Добре тренований рятувальник починає робити штучну вентиляцію легенів методом "з рота в рот" або "з рота в ніс" під час доставки потерпілого до катера або на берег.

Одночасно з наданням допомоги необхідно викликати "швидку медичну допомогу" або якнайшвидше, не припиняючи реанімації, доставити потерпілого до лікарні.

ГЕПАТИТ А: СИМПТОМИ У ДІТЕЙ, ПЕРШІ ОЗНАКИ, ЯК ПЕРЕДАЄТЬСЯ

Гепатит А - це кишкова інфекційна хвороба, після якої формується стійкий імунітет з високою напруженістю (тобто з високим рівнем несприйнятливості до збудника, який викликав цю хворобу). Діти у віці 2-14 років найбільш чутливі до збудника. Якщо пацієнт переніс стерту або безсимптомну форму захворювання, постінфекційний імунітет буде менше напружений. Хвороба поширена повсюдно. Якщо коротко, ось гепатит А що це таке. Чим викликається і як передається гепатит типу А?

ВІРУС ЗБУДНИК ГЕПАТИТУ А

Говорячи про те гепатит А що це за хвороба, і розуміючи його інфекційну природу, не можна не зупинитися на збудника інфекції. Викликає гепатит РНК-вірус сімейства Гепатовірусов. За структурою це дуже маленький і простий віріон, без капсида, відсутність якого не заважає йому бути досить стійким в несприятливому середовищі.

Вірус не гине при температурі 18-22оС без носія кілька днів. Чим нижче температура, тим довше живе Гепатовірус, при + 4 ° С - це місяць, при 20оС - це роки. Витримує він кип'ятіння 5 хвилин, УФЛ - 60 секунд. Вірус здатний виживати, хоча і не дуже довго в хлорованій воді. Тому пити сиру воду не рекомендується.

Джерело вірусу і резервуар для нього - це людина, яка хворіє на гепатит А. Небезпечний хворий для оточення, починаючи з 2-го тижня інкубації, незалежно від того в якій формі хвороба протікає (жовтушною або безжелтушной, з класичними симптомами або безсимптомно). У дітей в превалирующем більшості випадків до 90% випадків гепатиту захворювання протікає змазано, і не реєструється. Носійство в хронічній формі цього типу захворювання на гепатит не зареєстровано, зате відомі разі зараження від шимпанзе.

СПОСОБИ ПЕРЕДАЧІ ХВОРОБИ

Розглядаючи Гепатит А це що, не можна обійти увагою шляху, якими вірус проникає в організм. Прекрасно гепатит А проникає аліментраним шляхом, тобто з продуктами харчування, що містять віруси або через заражену воду. Виділення вірусу хворою людиною відбувається разом з випорожненнями. Всього 1 мл калу містить до 108 одиниць вірусу (віріонів).

Тому досить часто, відповідаючи на питання, гепатит А як передається, інфекціоністи називають спосіб проникнення в організм вірусу - фекально-оральним. Це синонім до слова «аліментарний». Це основний шлях впливу шкідливого агента. З огляду на, що вірус досить довго виживає в навколишньому середовищі і на нетщательно вимитих руках можливий контактно-побутовий шлях зараження.

ОСНОВНІ ОЗНАКИ ЗАХВОРЮВАННЯ

Зазвичай місцем впровадження гепатовіруса є слизова ротової порожнини, глотки і тонкого кишечника. У місці, де вірус увійшов, починається запалення. Саме через розмноження вірусу і запалення починається диспепсія і температура. Як у будь-якої інфекції є у ​​гепатиту А інкубаційний період, в середньому він становить 2-4 тижні, максимальний термін інкубації 50 днів.

Гепатит А - це захворювання циклічне, має воно кілька періодів, що змінюють один одного:

· дожелтушного (в грипоподібної, диспепсичний, астеновегетативний формі),

· розпал захворювання, зазвичай протікає з жовтяницею, тому так і називається жовтяничним,

· одужання.

Відповісти на питання, гепатит як виявляється, дуже просто з температури. Тривалість гарячкового періоду 4-10 діб. Цей період знаменується слабкістю, млявістю, м'язовими болями, втратою апетиту, нудотою. Може відкриватися блювота. Превалюють ознаки залежать від варіанту перебігу хвороби. Для грипоподібної форми гепатиту А - симптоми характерні схожі на прояви респіраторної інфекції.

ПРОФІЛАКТИКА ВІРУСНОГО ГЕПАТИТУ А

Лікарі рекомендують щепитися безпосередньо під час епідемій гепатиту А: інкубаційний період вірусу може доходити до 6—7 тижнів, а на формування імунітету після щеплення потрібно всього 3—4 тижні. Ця невелика різниця в термінах допомагає запобігти захворюванню. Після першої вакцинації через 6 місяців роблять повторне щеплення, для «закріплення результату».

Які заходи профілактики необхідно дотримуватися, щоб не заразитися хворобою Боткіна? Для профілактики гепатиту А необхідно дотримуватися правил особистої гігієни.

Частіше мийте руки, пийте тільки кип’ячену воду, ретельно обполіскуйте фрукти і овочі.

Заходи на осінній період

Однією із складових плану роботи на осінній період - є план щодо зміцнення здоров я дітей та профілактики захворювання на сезонний період.

План заходів:

1. Провести інструктаж з питань запобігання дитячого травматизму.

2. Слідкувати, щоб діти були одягнені відповідно температури повітря.

3. Проводити огляд териториі на наявність отруйних рослин та грибів.

4. Своєчасне прибирання опалого листя на майданчиках.

5. Організовувати виконання норм харчування в осінній період.

6. Включати в раціон харчування дітей якнайбільше свіжих овочів та фруктів, цибулі та часника.

7. Здійснювати ранковий прийом дітей на свіжому повітрі.

Оздоровлення та загартування дітей влітку

/Files/images/літо.jpg /Files/images/літо2.jpg

У будь-якому дитячому садочку насамперед дбають про те, щоб діти росли здоровими , веселими та бадьорими. Наш дошкільний навчальний заклад не є винятком.

Оздоровлення дітей в літній період – складова частина роботи дошкільного закладу зі зміцнення та збереження фізичного та психічного здоров’я дітей.

Оздоровлення дітей в літній період – складова частина роботи дошкільного закладу зі зміцнення та збереження фізичного та психічного здоров’я дітей.

Літнє оздоровлення передбачає внесення змін у режим дня дітей, а саме:

Максимальне перебування дітей на свіжому повітрі;Відповідну вікові тривалість сну та інших видів відпочинку;Достатню рухову активність.

Цієї чудової пори неможливо сидіти в чотирьох стінах. Дитина прагне повітря, сонця, прохолоди, води, що освіжає в спеку. Їй хочеться якомога більше гуляти серед чудової природи й активно рухатися – бігати, стрибати, лазити. Влітку , власне, і починається знайомство дітей із землею, повітрям і водою. Вся навчальна робота цієї благодатної пори року проводиться з хлопчиками та дівчатками надворі. Батьки можуть дозволяти дітям ранкові пробіжки босоніж по травичці та веселе обливання водою – найкращий початок дня.

Теплої пори року одяг дитини має бут легкий і зручний. Найліпше з натуральних тканин, бо синтетичні тканини можуть викликати подразнення шкіри і , навіть, алергію. Панамка, кепка – обов’язковий атрибут літа. Найкраще мати головний убор з козирком, щоб сонце не сліпило очі.Взуття має бути легке, в якому зручно бігати та стрибати. Найліпше – це сандалики, що мають упор для пальців і добре фіксуються на нозі ремінцем. Закриті туфлі на гумовій підошві, а тим паче кросівки з штучної шкіри, парять ноги, що для дитини дуже шкідливо ( в неї , навіть, може розвинутися ревматизм). «Шльопки» легко спадають з ніг, а якщо маля дуже рухливе, можуть стати причиною вивиху.Пам’ятайте: на сонці дитині спершу можна перебувати 5 хвилин ( поступово тривалість перебування на сонці доводять до 15 хвилин). Найкраще малюкам засмагати у напівзатінку, що його створюють листя дерев та кущів.Купатись з дитиною можна , коли температура води перевищить +20 С. Стежте , щоб дитя не пере охололо.Особлива увага в літній період приділяється і харчуванню дітей. Збагачується раціон дітей за рахунок свіжих овочів, фрукті, зелені.

Літній період особливо сприятливий для початку загартування дитячого організму , як у повсякденному житті, так і спеціально організованого ( повітряні, сонячні ванни, водні процедури, дозований біг, ходіння босоніж тощо). Повітряні ванни приймаються при температурі повітря + 21 С до + 15 С до 30 хвилин влітку. Коли дуже тепло діти можуть бавитися весь день у самих трусиках та легеньких маєчках. Завдяки сонячним променям від під шкірою відкладається вітамін «Д», що оберігає малюків від хвороб.Водні процедури ( обливання, купання) очищують шкіру від бруду, поліпшують кровообіг у судинах.Повітря лісів , садів або міських парків насичене особливими речовинами – фітонцидами, що збагачують кров киснем.Сонце, повітря, вода – то все надійні засоби , котрі, як-то кажуть : «завжди під рукою».В процесі загартування ними підвищується стійкість дитячого організму до змін у навколишньому середовищі, тренується реакція на перепади температури.Загартування поліпшує обмін речовин, благотворно позначається на роботі дихальної, серцево – судинної систем, підвищує м’язів тонус. Крім того, воно підвищує провідність у нервових клітинах, що , в свою чергу, сприяє поліпшенню умов для розвитку мислення.

Оздоровлений та загартований організм легше переносить фізичні і розумові навантаження.

Проведення фізкультурно-оздоровчої роботи з дітьми вдома

Пам'ятка для батьків

Шановні батьки, піклуючись про фізичний розвиток, оздоровлення та загартовування Вашої дитини вдома, користуйтеся низкою наданих порад.

· Привчайте дитину до дотримання вдома режиму дня, санітарно-гігієнічних та культурно-гігієнічних вимог.

· Виконуйте щоденно разом з дитиною ранкову гімнастику, проводьте загартувальні процедури, виходьте на прогулянку.

· Облаштуйте в квартирі спортивний куточок.

· Розвивайте в дитини вміння виконувати вправи з основних рухів — вправляйте в ходьбі, бігу, стрибках, повзанні, лазінні, утриманні рівноваги, виконанні вправ із м'ячем.

· Грайте разом з дитиною в рухливі та спортивні ігри, які сприяють розвитку гнуч­кості, швидкості, спритності, зокрема на свіжому повітрі.

· Організовуйте у вихідні дні пішохідні прогулянки, туристичні походи.

· Катайтеся разом з дитиною на санчатах, ковзанах, лижах, велосипедах, роли­ках, грайте в бадмінтон, теніс, футбол, баскетбол, хокей, в ігри з м'ячем, стрибайте через скакалку тощо.

· Плавайте та грайте разом на воді в теплу пору року, а також привчайте дитину приймати літній душ — це сприяє загартовуванню організму та зміцненню нерво­вої системи.

· Піклуйтеся про забезпечення дитячого організму необхідними вітамінами, зокрема у весняну пору року. Вводьте до щоденного раціону дітей сезонні овочі та фрукти.

· Беріть участь разом з дитиною у святах, розвагах, Днях здоров'я, які проводять у дитячому садку.

· Відвідуйте батьківські збори, конференції, лекції з питань фізичного виховання ді­тей, організовані педагогами дошкільного навчального закладу. Дотримуйтеся на­даних під час цих заходів рекомендацій.

Кiлькiсть переглядiв: 107